-
1 так
гэтак; дык; так* * *(этак) гэтак, так(в сочетании с прил. в знач. сказ.) такі, гэтакі, гэткі(без последствий, без особенной цели, без усилий) такписать надо так, а не иначе
— пісаць трэба так (гэтак), а не іначайтак (настолько) жизненно, так (настолько) выразительно
— так жыццёва, так выразнаработу сделал, так можно отдыхать
— работу зрабіў, дык можна адпачывацьработать, так работать
— працаваць, дык працавацьне знаете, так и скажите
— не ведаеце, дык так і скажыцея спешу, так как пора идти на работу
— я спяшаюся, таму што час (пара) ісці на работу— так што, такім чынамжгло солнце, так что выдержать было невозможно
— пякло сонца, так што вытрымаць было немагчыматак, чтобы…
— так, каб…надо выйти пораньше, так, чтобы не опоздать на поезд
— трэба выйсці раней, так, каб не спазніцца на поезд(утвер.) так, ага(усил.) такдык (усил. при указании на противопоставление, возражение)что с вами? — Так, ничего
— што з вамі? — Так, нічога— усе ў зборы? — Так (ага)так, так, ну и дела!
— так, так, ну і справы!там климат очень суровый, так, морозы доходят до сорока градусов
— там клімат вельмі суровы, так, маразы даходзяць да сарака градусаўлет, так (этак), десять тому назад
— гадоў, так (гэтак) дзесяць таму назади так далее (сокращённо: и т.д.)
— і гэтак далей (сокращённо: і г.д.)— няхай будзе так, (ладно) добра -
2 Есть в мошне, так будет и в квашне
Калі маеш грошы, то не будзеш хадзіць босыКалі ёсць у мяшку, то будзе і ў гаршкуБез нястачы пражывеш, калі грошай нажывешМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Есть в мошне, так будет и в квашне
-
3 такой
гэтакі; такі* * *мест.дайте мне такую книгу, какую я просил
— дайце мне такую кнігу, якую я прасіўтакой, какой есть
— такі, які ёсцьтакой независимый, такой гордый
— такі незалежны, такі горды— у такім выпадку, у такім разе -
4 положено
в знач. сказ.(в обычае) заведзена, так вядзецца, ёсць такі звычай3) (назначено) прызначана, дадзена -
5 есть
ёсцека; ёсьцека; есці; есьці; ёсць; ёсьць- то есть* * *I несовер.2) (раздражать, разъедать) есці4) (изводить) перен. прост. есці, грызціII (имеется) ёсцьIII межд. воен. ёсцьесть такое дело разг.
— ёсць такая справа -
6 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
7 show
In1) показ, демонстрація, демонструванняto make a show of smth. — демонструвати щось; виставляти щось напоказ
2) виставка3) пишна процесія4) видовище; спектакль, виставаto put up a good show — а) добре поставити спектакль; б) домогтися добрих результатів
5) кіносеанс6) спорт. виступ7) авіаційне свято; показові польоти літаків8) вечірка; прийом; банкет9) картина; видовище10) зовнішній вигляд; видимістьthe show of things — зовнішній вигляд, зовнішня оболонка речей
for show — для годиться, про людське око
in show — за (зовнішнім) виглядом
11) філос. явище, зовнішня форма12) показна пишнота (парадність); зовнішня ефектність13) розм. справа; організаціяto manage (to boss, to run) the whole show — верховодити усією справою
14) розм. можливість, шанс15) сліди, ознаки наявності16) спорт. третє місце, одно з трьох перших місць17) військ., розм. бій, операціяto put up a show — битися, боротися
show business — театральний бізнес; шоу-бізнес
show ring — а) вивідний круг (для показу тварин); б) конкурне поле
good show! — чудово!, здорово!
to vote by (a) show of hands — голосувати підняттям руки
to give the (whole) show away — проговоритися
to steal the show — опинитися в центрі уваги; перевершити усіх
IIv (past showed; p.p. shown)1) показувати2) з'являтися3) подавати (приклад)to show smb. the way — а) показувати комусь дорогу; б) подавати приклад комусь
4) пояснювати, роз'яснювати, учитиto show smb. the way to do smth. — показувати (пояснювати) комусь, як треба робити щось
5) виставляти, експонувати, демонструвати6) зображувати; відтворювати7) грати, показувати спектакль8) спорт. виступати на рингу (бокс)9) виявляти, з'ясовувати, викриватиto show smb. favour — робити комусь послугу
11) відтіняти, вирізняти12) бути видним (помітним), вирізнятися13) з'являтися, бувати (на людях)he showed himself in public places to quiet rumours that he was ill — він почав бувати в громадських місцях, щоб покінчити з чутками про свою хворобу
15) спорт. зайняти третє місце (одно з перших трьох місць)16) пред'являти (документ)18) проводжати, супроводжуватиto show smb. to the door — провести когось до дверей
show forth — оголошувати, публікувати
show in — проводжати в (усередину), уводити, заводити (у приміщення)
show off — розм. а) вирізняти, відтіняти; б) виставляти у вигідному світлі
show out — а) проводжати до дверей; виводити назовні (з приміщення); б) випроваджувати; в) відтіняти, вирізняти; подавати у вигідному світлі
show over, show round — супроводжувати (під час огляду)
show up — а) викривати, розкривати; б) виявлятися; в) вимальовуватися, виділятися; г) вигідно вирізнятися; д) приходити, з'являтися; є) бувати у товаристві, з'являтися (на людях); є) приходити на побачення; ж) доносити, ябедничати
to show the door — показати на двері, вигнати
to show a sign — а) подати знак; б) бібл. творити чудо
to show smb. London — шк розм. перевернути когось стовбула
* * *I n1) показ, демонстрація2) виставкаtravelling show — бродячий звіринець; бродячий цирк, балаган; пишна процесія
3) видовище, спектакль, виставаfairy show — феєрія; шоу, естрадна вистава; радіо, тб. передача; кіносеанс; cпopт. виступ; авіаційне свято; показові польоти
4) вечір, прийом, банкет, торжество5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина6) зовнішній вигляд; видимість7) показна сторона; зовнішній ефект8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція9) прояв, ознака10) cл. можливість, шанс11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)13) фiзioл. води ( перепологові)II a III v(showed [-d]; shown, showed)1) показувати; показуватися, з'являтися3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)4) зображувати6) виявляти, встановлювати7) проявляти, виявляти8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)10) виглядати, здаватися, мати вигляд11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)12) пред'являти ( документ)13) показувати, відмічати ( про прилад)the amount shown on the meter — показання лічильника
14) юp. надавати ( докази)16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони -
8 sight
1. n1) зірlong sight — а) далекозорість; б) перен. далекоглядність
short sight — а) короткозорість; б) перен. недалекоглядність
2) видto know smb. by sight — знати когось в обличчя
to lose sight of — а) упустити з очей; б) забути
3) погляд; думка; точка зоруdo what is right in your own sight — робіть так, як ви вважаєте правильним
4) швидкий погляд5) поле зору6) краєвид, гарне видовищеthis lake is one of the sights of the country — це озеро — одно з найкращих місць країни
7) pl визначні місця8) розм. сміховинне (непринадне) видовище9) розм. безліч; купа10) розм. зіниця11) розм. окуляри12) військ. приціл13) топ. візир14) гірн. маркшейдерський знак15) топ. візуванняsight adjustment (setting) — військ. установка прицілу
sight bill (draft) — тратта, термінова для пред'явлення
sight reach — військ. прицільна дальність
to translate (to play music) at sight — перекладати (грати) з аркуша; б) зразу ж, тут же, без зволікань
a sight for sore eyes — а) бажаний гість; б) приємне видовище
out of sight out of mind — як з очей, так і з думки
2. v1) побачити, виявити2) спостерігати3) військ. наводити, прицілюватися4) топ. візувати* * *I [sait] n1) зірlong sight — далекозорість; далекоглядність
2) вигляд3) ( швидкий) погляд; перший погляд ( first sight)at sight — з листа; відразу ж; кoм. по пред'явленні
at first sight — з першого погляду; на перший погляд
4) погляд; точка зору, думка; миcт. бачення5) поле зору; межа видимості6) гарний вид, прекрасне видовище; pl визначні пам'ятки8) велика кількість, маса, купа9) вiйcьк. приціл; прицільний пристрій; тoп. візир; відмітка; гipн. маркошейдерський знак10) cпeц. візуванняII [sait] a1) тex. оглядовий2) кoм. який оплачується по пред'явленніIII [sait] v1) побачити; виявити; спостерігати2) вiйcьк. наводити, прицілюватися; тoп. візувати3) вiйcьк. приводити до нормального бою -
9 заможнік
заможнік, -а м., разм.Зажиточный, состоятельный человек.Цяпер у нас ёсць свой сад, свой гарод, а Дзіда-дзед наш не быў заможнікам. Бядуля. Былі і такія заможнікі, у якіх адно лічылася зямлі больш, як у іншых; але як зямля тая жаўцела жоўценькім пясочкам, то заможнікі такія праўдзіва нагадвалі голых каралёў. Мележ. Калі ж уставаў заможнік, які цягнуўся калісь за Кандыбам, Анэля верыла і яму. Чарнышэвіч.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > заможнік
-
10 пачысцець
пачысцець зак.Стать чище.Каб сэрцам пачысцеў, думкамі пасвятлеў... Як у Сібіры папакутуе... Няхай жа з богам едзе. Гарэцкі. Хіба што ўдасца перарабляць арганічныя адыходы на нафту, такія праекты і распрацоўкі ёсць, можа тады пачысцее. Лужанін. Калі рукі мае і ногі не так пачысцелі, як пачырванелі, зайшліся ад сцюдзёнай вады, я пакінуў драць іх і, ступаючы на пятах, вярнуўся ў хату. Далідовіч.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > пачысцець
-
11 overbook
-
12 seater
n2) той, що сидить3) як компонент складних слівfour-seater — чотиримісний автомобіль (автобус, літак тощо)
* * *n -
13 overbook
-
14 вылюдзець
вылюдзець (вылюднець) зак.Стать видным, рослым, возмужавшим.За гады службы ў арміі ён (Сяргей) неяк вылюдзеў, пасталеў. Сабаленка. Некалі, дзяўчом, як помню, была падцыглястая, лупаценькая, а цяпер, глядзі ты, як вылюдзела! Далідовіч. З ліку пяцікласнікаў, асабліва тых, якія разы са два былі другагоднікамі, ёсць такія, што парадкам вылюднелі. Навуменка. Падхватнае хлапчанё ў Ладуцькаў вылюднела, галавастае. Карамазаў.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > вылюдзець
-
15 вылюднець
вылюдзець (вылюднець) зак.Стать видным, рослым, возмужавшим.За гады службы ў арміі ён (Сяргей) неяк вылюдзеў, пасталеў. Сабаленка. Некалі, дзяўчом, як помню, была падцыглястая, лупаценькая, а цяпер, глядзі ты, як вылюдзела! Далідовіч. З ліку пяцікласнікаў, асабліва тых, якія разы са два былі другагоднікамі, ёсць такія, што парадкам вылюднелі. Навуменка. Падхватнае хлапчанё ў Ладуцькаў вылюднела, галавастае. Карамазаў.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > вылюднець
-
16 зважаць
зважаць незак.Обращать внимание.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > зважаць
-
17 представляться
прадстаўляцца; уяўляцца* * *несовер.1) (называть себя при знакомстве) рэкамендавацца, знаёміцца, прадстаўляцца2) (представать в воображении) прадстаўляцца, уяўляцца— гэта вам толькі здаецца, (слышится) чуеццаз'яўляцца, паяўляцца (перад кім-чым)— прыкідвацца глухім, строіць з сябе глухога5) (возникать, случаться) трапляццазнаёміцца, рэкамендавацца, маляваццапаказвацца, выводзіццасм. представлять 1–5, 8 -
18 суть
-
19 Дорого, да мило, дешево, да гнило
Прыгажэйшае - даражэйшае, а што заганнае, тое таннаеЯкія грошы, такі і таварМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Дорого, да мило, дешево, да гнило
-
20 Перебиваться с куска на кусок
Хлеб ядзім траякі: чорны, белы і ніякіАдзін дзень - мак, а другі - такНіколі малака з хлебам не пад'еў: увесну малако ёсць - хлеба няма, а ўвосень хлеба намалоціш - карова запусціццасм. Перебиваться с хлеба на квасМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Перебиваться с куска на кусок
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Скандал вокруг баскетбольного клуба «Черкасские Мавпы» — В этой статье отсутствует вступление. Пожалуйста, допишите вводную секцию, кратко раскрывающую тему статьи. Баскетбольный клуб «Черкасские Мавпы» (укр … Википедия
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
ходы на — [Ходы на]: Рекъ Боянъ и ходы на Святъславля пѣснотворца стараго времени Ярославля, Ольгова коганя хоти: «Тяжко ти головы кромѣ плечю; зло ти тѣлу кромѣ головы». 44. Переводы. Первые издатели: «Сказал сие Боян, и о походах, воспетых им в прежние… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Прудников, Павел Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Прудников. Прудников, Павел Иванович белор. Пруднікаў Павел Іванавіч … Википедия
Мушинская — Мушинская, Татьяна Михайловна Мушинская Татьяна Михайловна (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском … Википедия
Мушинская, Татьяна Михайловна — Татьяна Михайловна Мушинская (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском и русском языках. Наибольшую… … Википедия
Курение — Эта статья о курении любых наркотических веществ. О курении табака см. Табакокурение. Процент курящих табак муж … Википедия
Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана … Википедия
Церковная деятельность Ивана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия